Внутрішня каналізація забезпечує збір і відведення стічних вод від сантехнічних приладів до стояка або випуску будівлі. Від правильності проєктування та монтажу системи залежить її довговічність, відсутність протікань, сторонніх запахів і шуму під час експлуатації.
Сучасні системи внутрішньої каналізації найчастіше монтуються з пластикових труб і фітингів. Такі матеріали мають невелику вагу, стійкі до корозії та відрізняються простим монтажем. Однак навіть якісні труби не гарантують безпроблемної роботи системи, якщо під час монтажу були допущені помилки.
Перед початком робіт необхідно визначити розташування сантехнічних приладів, стояків і трас трубопроводів, а також правильно підібрати діаметри труб і необхідні фасонні елементи.
Що входить до складу внутрішньої каналізації
Внутрішня каналізаційна система складається з кількох основних елементів:
- каналізаційних стояків;
- горизонтальних відвідних трубопроводів;
- фітингів і фасонних деталей;
- сифонів сантехнічних приладів;
- ревізій для обслуговування системи;
- вентиляційних елементів.
Кожен із цих елементів виконує власну функцію, тому під час монтажу важливо використовувати сумісні комплектуючі та дотримуватися рекомендацій виробників.
Схема внутрішньої каналізації
Які труби використовують для внутрішньої каналізації
Для монтажу внутрішньої каналізації переважно використовуються поліпропіленові та ПВХ труби сірого кольору. Вони призначені саме для експлуатації всередині приміщень і витримують температуру побутових стоків.
Для складних об'єктів або приміщень із підвищеними вимогами до акустичного комфорту можуть використовуватися спеціальні системи безшумної каналізації.
Для з'єднання окремих ділянок системи використовуються трійники, відводи, муфти, редукції та інші фасонні елементи. Детальніше про їх призначення можна прочитати у статті Класифікація сантехнічних фітингів.
Рекомендовані діаметри каналізаційних труб
Правильний вибір діаметра труб є одним із ключових факторів стабільної роботи системи.
| Сантехнічний прилад | Рекомендований діаметр труби |
| Умивальник | 32–50 мм |
| Біде | 32–50 мм |
| Душова кабіна | 50 мм |
| Ванна | 50 мм |
| Кухонна мийка | 50 мм |
| Пральна машина | 40–50 мм |
| Групове підключення кількох приладів | 75 мм |
| Унітаз | 110 мм |
| Стояк | 110 мм |
Зверніть увагу. У сучасних системах внутрішньої каналізації найчастіше використовуються труби діаметром 50 мм для більшості сантехнічних приладів і 110 мм для унітазів та стояків. Труби діаметром 32–40 мм можуть застосовуватися для окремих підключень умивальників, біде та іншого обладнання з невеликим об'ємом стоків, а 75 мм — для групового підключення кількох сантехнічних приладів.
Який ухил повинен мати каналізаційний трубопровід
Для самопливного відведення стічних вод труби повинні монтуватися з певним ухилом у напрямку руху стоків.
Надто малий ухил призводить до застою води та накопичення забруднень, а надто великий може спричиняти швидке проходження води без належного транспортування твердих частинок.
Для труб діаметром 50 мм зазвичай рекомендується ухил 3 см на кожен метр довжини трубопроводу, а для труб діаметром 110 мм — близько 2 см на метр.
Монтаж внутрішньої каналізації покроково
Підготовка проєкту
Перед початком монтажу необхідно визначити розташування всіх сантехнічних приладів, точку підключення до стояка та маршрути прокладання труб. Чим коротшими будуть ділянки трубопроводу і чим менше поворотів вони матимуть, тим надійніше працюватиме система.
На етапі проєктування також підбираються необхідні діаметри труб, фітинги та ревізії для подальшого обслуговування каналізації.
Монтаж стояка
Стояк є основним вертикальним елементом системи. Його зазвичай виконують із труби діаметром 110 мм.
Кріплення стояка повинно забезпечувати його стійкість і компенсацію температурного розширення труб. Особливу увагу слід приділити місцям проходження перекриттів.
Прокладання горизонтальних труб
Горизонтальні ділянки монтуються з дотриманням нормативного ухилу. Для поворотів рекомендується використовувати два відводи по 45° замість одного на 90°, що знижує ризик утворення засмічень.
Якщо під час реконструкції необхідно виконати перехід зі старого чавунного стояка на пластикову систему, рекомендуємо ознайомитися зі статтею Як з'єднати чавунну трубу з пластиковою каналізацією.
Підключення сантехнічних приладів
Усі сантехнічні прилади повинні підключатися через сифони, які створюють водяний затвор і запобігають проникненню неприємних запахів із каналізації до приміщення.
Важливо забезпечити герметичність усіх розтрубних з'єднань і не допускати механічного навантаження на труби після завершення монтажу.
Перевірка герметичності системи
Після завершення монтажних робіт систему необхідно перевірити під навантаженням. Для цього через кілька сантехнічних приладів одночасно пропускають воду та контролюють відсутність протікань у місцях з'єднань.
Типові помилки під час монтажу внутрішньої каналізації
- неправильний ухил трубопроводів;
- використання труб невідповідного діаметра;
- монтаж без ревізій на довгих ділянках;
- велика кількість поворотів під кутом 90°;
- відсутність вентиляції стояка;
- неякісне ущільнення з'єднань;
- використання зовнішніх каналізаційних труб усередині приміщень.
Однією з поширених ознак помилок монтажу є поява неприємного запаху. Про можливі причини цієї проблеми читайте у статті Причини запаху з каналізації та способи усунення.
Особливості монтажу каналізації в квартирі
У квартирах монтаж внутрішньої каналізації найчастіше виконується під час ремонту санвузла або кухні. При цьому центральний стояк зазвичай залишається існуючим, а заміні підлягають лише внутрішні трубопроводи.
Особливу увагу необхідно приділяти підключенню до стояка та дотриманню ухилів на коротких ділянках труб.
Особливості монтажу каналізації в приватному будинку
У приватних будинках система внутрішньої каналізації проєктується одночасно із зовнішньою мережею. Важливо передбачити розташування стояків, вентиляційних труб і випуску каналізації за межі будівлі ще на етапі будівництва.
Правильно спроєктована система дозволяє уникнути шуму, засмічень і складного обслуговування в майбутньому.
Контрольний список перед запуском каналізації
- перевірено герметичність усіх з'єднань;
- дотримано рекомендовані ухили труб;
- встановлено сифони на всіх сантехнічних приладах;
- передбачено вентиляцію стояка;
- змонтовано ревізії для обслуговування системи;
- труби надійно закріплені;
- виконано пробний запуск води.
FAQ
Який ухил має бути у каналізаційної труби?
Для труби діаметром 50 мм зазвичай рекомендується ухил близько 3 см на метр, а для труби 110 мм — близько 2 см на метр.
Чи можна використовувати повороти на 90°?
Можна, але для зменшення ризику засмічень бажано використовувати два відводи по 45°.
Який діаметр труби потрібен для унітаза?
Для підключення унітаза зазвичай використовується труба діаметром 110 мм.
Навіщо потрібна вентиляція каналізації?
Вентиляція запобігає зриву гідрозатворів і появі неприємних запахів у приміщеннях.
Як перевірити систему після монтажу?
Необхідно виконати пробний запуск води через кілька сантехнічних приладів та перевірити всі з'єднання на герметичність.
Висновок
Правильний монтаж внутрішньої каналізації забезпечує надійну та безпечну роботу системи протягом багатьох років. Вибір якісних матеріалів, дотримання рекомендованих ухилів, правильний підбір діаметрів труб і грамотне виконання монтажних робіт дозволяють уникнути більшості поширених проблем під час експлуатації каналізаційної мережі.